В
вайнцесс
Гость
Тижні три тому я розповідала про МДМА з магазину (якщо комусь цікаво, то той репорт), а позавчора продавець спитав, чи я б не хотіла спробувати їхній мефедрон. От прямо особисто написав і спитав. Уявляєте У мене самооцінка до неба злетіла.
З мефедроном я ще ніколи не стикалася і було трохи боязко. Спитала у хлопця, він сказав, що хоче. Тож я погодилася, продавець скинув координати, і наступного дня одразу після пар ми поїхали забирати закладку.
Взагалі-то закладки я не люблю. Не подобається сторожко прислухатися, озиратися, аби хтось не побачив. Землю колупати теж не дуже люблю — не дівоча це справа, як колись говорила одна моя знайома. Але у питаннях швидкості отримання, звісно, пошта сильно програє.
Знайти місце було дуже легко. Будівля виявилася не закинутою, як я думала, розглядаючи фото, а якоюсь котельною чи насосною станцією. Біля відчинених воріт стояв жовтий автобусик аварійної газової служби, а в автобусику сиділи і чи то спали, чи то просто втикали вперед двоє мужиків. Потрібне нам місце було за два метри від автобусу, та жоден з чоловіків, на щастя, не звернув на нас уваги. Або звернули, але парочка в діловому одязі посеред лісу абсолютно не викликала в них підозри. Наче там такі парочки щодня табунами ходять.
А на самому місці, за десять сантиметрів від закопаної ізоленти, стояв водник. З водою, верхом і навіть фольгою на кришечці. Повністю готовий до роботи.
Чесно кажучи, я ахуєла. Але хтозна — може, це був знак Божої волі. Символ доброзичливості неба до наркоманів. Якщо це колись прочитають ті хлопці чи дівчата, що лишили водника на бетонному парапеті біля озера, то мій вам привіт.
На жаль, ми ним скористатися не могли. В нас був інший товар.
Тестери
Я (дівчина, 19 років, зріст — 161, вага — 50 кілограмів) та хлопець (йому 20, зріст — 175 см, вага — 75). Толерантність нульова: обидва пробували вперше. Кростолерантності немає також, останнє, що ми вживали — гриби тиждень тому. А до того теж довго нічого не було.
Вдома я розгорнула ізоленту та дістала зіпер із речовиною.
На вигляд порошок нагадує амфетамін. Такий же білий і такий же смердючий. Але запах не схожий, хоч і те, і те пахне різко та хімічно. Я спершу хотіла з’їсти його, тобто вжити перорально, але хлопцеві не хотілося чекати цілу годину, доки воно подіє. Тому ми його нюхали.
Починаємо
Дозування — 250 мг на двох. Тобто приблизно по 125 мг.
Перші кілька секунд
Господи, як воно пече! Досі я ненавиділа цю особливість амфетаміну, але порівняно з мефедроном він заходить, як повітря. Мені здавалося, що зараз кров потече не тільки з носа, а ще і з очей. Потекли, щоправда, сльози. Я верещала і бігала по кімнаті хвилин шість, доки слизова не почала потроху заспокоюватися. Хлопець тримався набагато краще. Сказав навіть, що не так воно і боляче, як я це показую.
11 хвилин
Я звикла, що коли нюхаю фен, то ліфти (терпіти не можу це слово, але не знаю синонімів) з’являються мало не одразу. Або хоча б протягом двох-трьох хвилин. Зараз чекати довелося у кілька разів довше. І ефект трохи нагадував те, що буває під час місцевої анестезії: ротова порожнина замерзає, наче після уколу лідокаїну в стоматолога.
13 хвилин
Нарешті речовина почала діяти. Світ навколо став якимось глибшим, звуки з вулиці відлунювали в голові. Хлопець сказав, що це схоже на МДМА, але без нападів емпатії та бажання вилити душу. Ми вийшли на балкон покурити. Пташки на старій акації цвірінькали частіше й більш високими голосами, ніж зазвичай. Я відчувала щастя, приплив сил та енергії — справжня ейфорія. Ми сміялися, говорили, перебиваючи одне одного і, мабуть, це мало дивний вигляд та повинно було б дратувати, але ми відчували лише любов і з задоволенням дозволяли іншому змінювати тему розмови. Сигарети майже не відчувалися, приємним було не куріння, а сам факт. Хотілося танцювати, стрибати, здавалося, що я можу зараз зробити все. Якби мені треба було написати курсач, я б і курсач написала. Але писати його, слава Богу, було не потрібно.
42 хвилини
Ми скурили сигарети по чотири. Ні, я три, а хлопець справді чотири. Потім зайшли до кімнати. Небо за цей час захмарилося, почав накрапувати дощик. На вулиці гучно вищала сигналізація чиєїсь машини, але замість того, щоб діяти на нерви, вона мене веселила.
Ми увімкнули музику, та замість танців якось випадково почали цілуватися. Дуже пристрасно, мало не кусаючи одне одного. Дихання збивалося, мені здавалося, що у всьому світі існує тільки ця людина. За вікном падав дощ, краплі стукали у віконні шибки, наче відбиваючи ритм. Ніжність була глибокою-глибокою, пронизувала кожну клітинку тіла. У голові паморочилося від дотиків до шкіри.
Попри відчуття якоїсь внутрішньої звірячої агресії під час поцілунків, ми рухалися дуже повільно та обережно. Секс був довгим, але найбільше задоволення принесла саме прелюдія. Така всеохопна пристрасть, яку відчуваєш тим сильніше, чим менше тебе торкаються.
Коли ми нарешті впали, втомлені, на ліжко, на вулиці знову сяяло сонце. Дощ закінчився.
1 година 52 хвилини
Ефекти вже майже повністю зникли. Ми вирішили повторити. Ніс знову болів дуже сильно, але я поставилася до цього якось звичніше. Цього разу все було менш райдужно — можливо, ми втомилися фізично, можливо, просто через повторення.
2 години 10 хвилин
Ми знову вийшли покурити. Розмовляли, жартували, слухали музику. Ейфорії не було, але настрій був чудовим, і мене переповнювала любов до світу. Хотілося щось робити, тож ми вирішили сходити в магазин. На сходах я так бігла, що перечепилася, не змогла втримати рівновагу, впала і врізалася обличчям у двері на другому поверсі. Сильно розбила нижню губу та коліно, але болю майже не відчула. Хлопець сказав, що думав, що я там зараз знепритомнію — я вдарилася об двері на великій швидкості і, судячи з усього, дуже голосно, та одразу встала, обструсила одяг і пішла далі. Тільки тепер уже повільніше.
2 години 27 хвилин
Ми купили по пляшці пива. Я взяла гранатове, бо рожева пляшечка здалася мені найкрасивішим, що я бачила в своєму житті. Відкоркували одразу на вулиці й потихеньку пішли додому. Після дощу на вулиці було свіжо і якось святково. Дорога пахла мокрим асфальтом, пух із тополь прибило до землі і він нарешті не ліз до носа, рота, очей і всіх інших отворів на обличчі.
2 години 55 хвилин
Коли повернулися додому, зателефонувала мама. Я не пам’ятаю, що я їй говорила — розповідала про універ, про роботу, казала, що у мене все добре. Я справді вірила в це і відчувала, що у мене все не просто добре, а прямо-таки супер-мега-чудово.
3 години 19 хвилин
Дія мефедрону знову сходила нанівець. Розболілася розбита колінка, губа напухла і боліла теж.
Відпускає досить швидко: ось ти весь такий щасливий та радісний, як у перші миті, а хвилин за п’ять уже розумієш, що ефект закінчився. Тоді хочеться догнатися, але ми розуміли, що це було б зайвим. Та й до того ж, уже не мали чим.
Тож підіб’ємо підсумки
Сервіс: 90 балів. Продавець не надто часто буває онлайн, але всі ми люди, всі маємо певні сторонні справи.
Клад: місце непогане, але були сторонні, хоча з цим вгадати неможливо. До того ж уся та місцина буквально засипана шматками ізоленти, тож наш клад був, судячи з усього, далеко не перший, схований там. Тому 80 балів.
Упаковка: коли я писала про МДМА, то говорила, що там дуже клейка ізолента. Аж занадто клейка. Прилипає до зіперу так, що чорта з два її відклеїш. Але зараз таких проблем не було, я розпакувала швиденько та без проблем. 100 балів.
Зовнішній вигляд товару: 100 балів. Запах неприємний, але з цим нічого не вдієш.
Ефект: 85 балів. Триває не дуже довго — буквально дві години і все. А далі знову треба доганятися, причому цього дуже хочеться. Так хочеться, що аж трохи страшно стає, наче у тебе вже залежність.
Мефедрон — 9/10
Я зрозуміла, що це не моє (я просто не зможу щоразу так себе катувати, у мене потім весь день ніс стікав кров’ю і болів), але спробувати варто. І магазин гарний.
З мефедроном я ще ніколи не стикалася і було трохи боязко. Спитала у хлопця, він сказав, що хоче. Тож я погодилася, продавець скинув координати, і наступного дня одразу після пар ми поїхали забирати закладку.
Взагалі-то закладки я не люблю. Не подобається сторожко прислухатися, озиратися, аби хтось не побачив. Землю колупати теж не дуже люблю — не дівоча це справа, як колись говорила одна моя знайома. Але у питаннях швидкості отримання, звісно, пошта сильно програє.
Знайти місце було дуже легко. Будівля виявилася не закинутою, як я думала, розглядаючи фото, а якоюсь котельною чи насосною станцією. Біля відчинених воріт стояв жовтий автобусик аварійної газової служби, а в автобусику сиділи і чи то спали, чи то просто втикали вперед двоє мужиків. Потрібне нам місце було за два метри від автобусу, та жоден з чоловіків, на щастя, не звернув на нас уваги. Або звернули, але парочка в діловому одязі посеред лісу абсолютно не викликала в них підозри. Наче там такі парочки щодня табунами ходять.
А на самому місці, за десять сантиметрів від закопаної ізоленти, стояв водник. З водою, верхом і навіть фольгою на кришечці. Повністю готовий до роботи.
Чесно кажучи, я ахуєла. Але хтозна — може, це був знак Божої волі. Символ доброзичливості неба до наркоманів. Якщо це колись прочитають ті хлопці чи дівчата, що лишили водника на бетонному парапеті біля озера, то мій вам привіт.
На жаль, ми ним скористатися не могли. В нас був інший товар.
Тестери
Я (дівчина, 19 років, зріст — 161, вага — 50 кілограмів) та хлопець (йому 20, зріст — 175 см, вага — 75). Толерантність нульова: обидва пробували вперше. Кростолерантності немає також, останнє, що ми вживали — гриби тиждень тому. А до того теж довго нічого не було.
Вдома я розгорнула ізоленту та дістала зіпер із речовиною.
На вигляд порошок нагадує амфетамін. Такий же білий і такий же смердючий. Але запах не схожий, хоч і те, і те пахне різко та хімічно. Я спершу хотіла з’їсти його, тобто вжити перорально, але хлопцеві не хотілося чекати цілу годину, доки воно подіє. Тому ми його нюхали.
Починаємо
Дозування — 250 мг на двох. Тобто приблизно по 125 мг.
Перші кілька секунд
Господи, як воно пече! Досі я ненавиділа цю особливість амфетаміну, але порівняно з мефедроном він заходить, як повітря. Мені здавалося, що зараз кров потече не тільки з носа, а ще і з очей. Потекли, щоправда, сльози. Я верещала і бігала по кімнаті хвилин шість, доки слизова не почала потроху заспокоюватися. Хлопець тримався набагато краще. Сказав навіть, що не так воно і боляче, як я це показую.
11 хвилин
Я звикла, що коли нюхаю фен, то ліфти (терпіти не можу це слово, але не знаю синонімів) з’являються мало не одразу. Або хоча б протягом двох-трьох хвилин. Зараз чекати довелося у кілька разів довше. І ефект трохи нагадував те, що буває під час місцевої анестезії: ротова порожнина замерзає, наче після уколу лідокаїну в стоматолога.
13 хвилин
Нарешті речовина почала діяти. Світ навколо став якимось глибшим, звуки з вулиці відлунювали в голові. Хлопець сказав, що це схоже на МДМА, але без нападів емпатії та бажання вилити душу. Ми вийшли на балкон покурити. Пташки на старій акації цвірінькали частіше й більш високими голосами, ніж зазвичай. Я відчувала щастя, приплив сил та енергії — справжня ейфорія. Ми сміялися, говорили, перебиваючи одне одного і, мабуть, це мало дивний вигляд та повинно було б дратувати, але ми відчували лише любов і з задоволенням дозволяли іншому змінювати тему розмови. Сигарети майже не відчувалися, приємним було не куріння, а сам факт. Хотілося танцювати, стрибати, здавалося, що я можу зараз зробити все. Якби мені треба було написати курсач, я б і курсач написала. Але писати його, слава Богу, було не потрібно.
42 хвилини
Ми скурили сигарети по чотири. Ні, я три, а хлопець справді чотири. Потім зайшли до кімнати. Небо за цей час захмарилося, почав накрапувати дощик. На вулиці гучно вищала сигналізація чиєїсь машини, але замість того, щоб діяти на нерви, вона мене веселила.
Ми увімкнули музику, та замість танців якось випадково почали цілуватися. Дуже пристрасно, мало не кусаючи одне одного. Дихання збивалося, мені здавалося, що у всьому світі існує тільки ця людина. За вікном падав дощ, краплі стукали у віконні шибки, наче відбиваючи ритм. Ніжність була глибокою-глибокою, пронизувала кожну клітинку тіла. У голові паморочилося від дотиків до шкіри.
Попри відчуття якоїсь внутрішньої звірячої агресії під час поцілунків, ми рухалися дуже повільно та обережно. Секс був довгим, але найбільше задоволення принесла саме прелюдія. Така всеохопна пристрасть, яку відчуваєш тим сильніше, чим менше тебе торкаються.
Коли ми нарешті впали, втомлені, на ліжко, на вулиці знову сяяло сонце. Дощ закінчився.
1 година 52 хвилини
Ефекти вже майже повністю зникли. Ми вирішили повторити. Ніс знову болів дуже сильно, але я поставилася до цього якось звичніше. Цього разу все було менш райдужно — можливо, ми втомилися фізично, можливо, просто через повторення.
2 години 10 хвилин
Ми знову вийшли покурити. Розмовляли, жартували, слухали музику. Ейфорії не було, але настрій був чудовим, і мене переповнювала любов до світу. Хотілося щось робити, тож ми вирішили сходити в магазин. На сходах я так бігла, що перечепилася, не змогла втримати рівновагу, впала і врізалася обличчям у двері на другому поверсі. Сильно розбила нижню губу та коліно, але болю майже не відчула. Хлопець сказав, що думав, що я там зараз знепритомнію — я вдарилася об двері на великій швидкості і, судячи з усього, дуже голосно, та одразу встала, обструсила одяг і пішла далі. Тільки тепер уже повільніше.
2 години 27 хвилин
Ми купили по пляшці пива. Я взяла гранатове, бо рожева пляшечка здалася мені найкрасивішим, що я бачила в своєму житті. Відкоркували одразу на вулиці й потихеньку пішли додому. Після дощу на вулиці було свіжо і якось святково. Дорога пахла мокрим асфальтом, пух із тополь прибило до землі і він нарешті не ліз до носа, рота, очей і всіх інших отворів на обличчі.
2 години 55 хвилин
Коли повернулися додому, зателефонувала мама. Я не пам’ятаю, що я їй говорила — розповідала про універ, про роботу, казала, що у мене все добре. Я справді вірила в це і відчувала, що у мене все не просто добре, а прямо-таки супер-мега-чудово.
3 години 19 хвилин
Дія мефедрону знову сходила нанівець. Розболілася розбита колінка, губа напухла і боліла теж.
Відпускає досить швидко: ось ти весь такий щасливий та радісний, як у перші миті, а хвилин за п’ять уже розумієш, що ефект закінчився. Тоді хочеться догнатися, але ми розуміли, що це було б зайвим. Та й до того ж, уже не мали чим.
Тож підіб’ємо підсумки
Сервіс: 90 балів. Продавець не надто часто буває онлайн, але всі ми люди, всі маємо певні сторонні справи.
Клад: місце непогане, але були сторонні, хоча з цим вгадати неможливо. До того ж уся та місцина буквально засипана шматками ізоленти, тож наш клад був, судячи з усього, далеко не перший, схований там. Тому 80 балів.
Упаковка: коли я писала про МДМА, то говорила, що там дуже клейка ізолента. Аж занадто клейка. Прилипає до зіперу так, що чорта з два її відклеїш. Але зараз таких проблем не було, я розпакувала швиденько та без проблем. 100 балів.
Зовнішній вигляд товару: 100 балів. Запах неприємний, але з цим нічого не вдієш.
Ефект: 85 балів. Триває не дуже довго — буквально дві години і все. А далі знову треба доганятися, причому цього дуже хочеться. Так хочеться, що аж трохи страшно стає, наче у тебе вже залежність.
Мефедрон — 9/10
Я зрозуміла, що це не моє (я просто не зможу щоразу так себе катувати, у мене потім весь день ніс стікав кров’ю і болів), але спробувати варто. І магазин гарний.
