Ліки для любові (МДМА від Stanfield’а)

  • Автор темы вайнцесс
  • Дата начала
Статус
В этой теме нельзя размещать новые ответы.
В

вайнцесс

Гость
Создана Пользователем: вайнцесс

За тиждень у мене буде велике свято: тридцять днів як я з’їхала з гуртожитку. Це наче поминки, тільки щасливі. Тепер я живу в радянській хрущовці, і майже всі гроші доведеться витрачати на квартплату, але людська приказка мовить, що «хоч хліб з водою, аби серце з тобою». Серце у мене майже в порядку (страждає переважно печінка), а людина, яку я люблю, поряд. І все охуєнно.
Про те, що МДМА називають «таблетками любові», я чула багато разів, але ніколи його не пробувала

Грошей не було (квартира, сука), зате було оголошення про роздачу пробників у , і там якраз лишалося півграми МДМА. Цікавість взяла гору, я написала , і мою кандидатуру було затверджено.
Клад я забирала позавчора ввечері. Це був не єдиний, який чекав на мене — крім цієї, я мала зняти ще одну пробу і просто замовлення. Тому після роботи я об’їздила півміста, зібрала все, що повинна була зібрати, і йшла до метро, нафарширована забороненими речовинами.

Про клад
Знайшла швидко. Продавець скинув не просто координати та знімок локації, а ще й детальну фото-інструкцію, як до цієї локації дістатися. Від імені всіх тих, хто час від часу страждає топографічним кретинізмом (як я), висловлюю респект їхньому сервісу.
МІНУС: клейка стрічка, в яку замотали товар, була ДУЖЕ клейкою, тож віддирати її довелося зі шматками пакетику. Всередині лежав ще один зіпер, тож мені пощастило і самі кристали не постраждали. Але ви ж розумієте, що надія на «пощастить» не завжди спрацьовує.
Кристал усередині був один — здоровенний, твердий і майже квадратний. Кольором він нагадував дуже сильно розведену каву з молоком. Такий прозорий із жовто-сірувато-коричневим відтінком.
Одразу після розпаковки він пахнув як бензин чи засіб для зняття лаку: хімічний, але свіжий запах
А коли ми його пробували, він уже трохи полежав у шафці — не знаю, що з ним там сталося, але тепер він пахнув гречаним медом
Дякую, що дочитали аж сюди. Тепер починається сам тріп.
Хоча ні, ще не починається.

Мені 19 років, хлопець на рік старший. Зріст — 161 та 175 відповідно, вага (теж відповідно) — 50 та 75 кілограмів.
Толерантність до речовини: відсутня.
Додаткові фактори: за день до того ми курили траву, а ще чотири дні назад я закидалася маркою.
Я буду виділяти ось таким жирним шрифтом ті ефекти, які подарували мені кристали, аби легше було скласти уявлення про їхню дію.
Вживання
Я побоювалася, що подрібнити один камінець-бугай буде важко, але дарма. Ніж пиляв його, наче масло. Я розділила 500 мг на дві частини — по 0,2 та 0,3 грами. Меншу зсипала назад, а більшу поділила знову навпіл. Таким чином, кожен мав з’їсти дозу в 150 мг. Ми закрутили це в серветки і запили водою.
Потім я дочекалася, поки хлопець одвернеться, і облизала тарілку, щоб перевірити, яке воно на смак. Повторювати цей трюк не раджу, бо на смак воно виявилося гірким, гидким і несмачним. Хоча амфетамін ще гірший.
Після цього він пішов розбиратися з речами, які від самого ранку замочувалися в ванній, а я спустилася вниз, до «Фори» — купити сигарет, хліба та овочів.

Мені вони були потрібні якраз-таки для супу. Я сподівалася, що встигну закінчити його до того моменту, як МДМА почне діяти.
30 хвилин
Ще в магазині я відчула нудоту, і дорогою до дому час від часу ковтала повітря, щоб змусити все, що просилося назовні, лишитися всередині. Тривало це, щоправда, не дуже довго. Щойно я зайшла назад до квартири, все припинилося. Хлопець сказав, що із ним поки що нічого не було, але полоскати сорочки він уже задовбався. Я його, звісно, дуже люблю, але от ручне прання — не дуже. Тому сказала:
— Ну а що ти хочеш Твої ж сорочки.
Він визнав це зауваження логічним і майже розвернувся, щоб покірно йти назад. Мені стало його шкода. Я спитала:
— Скільки там лишилося
— Штук п’ять, — відповів.
Тоді (виключно з величезної гуманності) я сказала, що допоможу.
45 хвилин
Холодна вода виявилася зовсім не такою холодною, як я собі уявляла. По тіло розлилося тепло, руки навіть пітніли під холодним струменем, хоча я досі не розумію, як таке взагалі може бути. Ми швиденько впоралися зі шмотками, і хлопець пішов їх вішати на балкон, а я взялася до супу.
1 година
Все, що я робила, я робила з космічною швидкістю — принаймні, так здавалося мені самій. З’явилася тілесна ейфорія та беспричинне бажання рухатися. Дерев’яною лопаточкою я постійно перемішувала овочі на пательні, хоча це було зовсім зайвим. Ми заговорили про політику (господи, їбуча політика, знали б ви, як вона мене за цей тиждень уже дістала!) і жваво та голосно сперечалися.
Не завжди у наших суперечках хтось поступається, але цього разу ми щоразу погоджувалися одне з одним. Набагато легше було сприйняти точку зору іншого. Це ж називається емпатією, правильно От емпатія збільшилася.
1 година 10 хвилин
Коли я кліпала очима, здавалося, що світ навколо перемикається і зміщується на якісь міліметри. Наші голоси здавалися гучними (хоча такими вони, швидше за все, і були). Я вимкнула газ, накрила каструлю кришкою, і ми пішли до кімнати. Суп так і лишився стояти до ранку неторканим, хоча ще годину тому мені розповідали, як комусь (не скажу, кому саме) СТРАШЕННО ХОЧЕТЬСЯ ЇСТИ, і як воно ОТ ПРЯМ ТУТ, ПРЯМ ЩАС ПОМРЕ, якщо не поїсть.
1 година 30 хвилин
На вулиці вже сутеніло. Ми увімкнули гірлянду, вимкнули світло, і всілися, обійнявшися, на ліжко. Мене огортала безмежна ніжність і довіра до цієї людини. Він, схоже, відчував те саме. Мовчати нам не хотілося, і розмова майже одразу перейшла до теми стосунків взагалі та наших зокрема. Тепер уже голосно ніхто не говорив, але кожну фразу ми обмірковували, і слова були як білі кубики цукру, з яких повільно будується казковий замок.
~•~•~
Час минав дуже швидко і так само швидко минали сигарети. В кімнаті ми дозволяємо одне одному курити лише в особливих випадках, а цей випадок, як ми одностайно вирішили, був дуже особливим.
Червоне
заходило як повітря і здавалося дуже приємним на смак.
Забігаючи вперед, скажу, що за ту ніч ми викурили три пачки. Три міцнюші пачки. При тому, що зазвичай мені стає погано та легені просяться вийти подихати вже після третьої такої сигарети.
~•~•~
Чужа шкіра здавалася на дотик такою гладкою та гарячою, такою привабливою, що її постійно хотілося торкатися. Гладити. Цілувати. Вона була теплою, ніжною і рівненькою, як галька з чорноморського узбережжя.

Це бажання було взаємним. Ми роздяглися, закуталися в ковдри і так, обійнявшися та з попільничкою на колінах, сиділи довго-довго. Говорили про дитинство. Мій хлопець дуже рідко розповідає про щось таке — йому ці спогади досить болючі. Каже про це лише у моменти найбільшої відвертості і лише тим, кому всерйоз довіряє. А зараз я не могла його перебити: слова лилися водоспадом. Та й перебивати не хотілося. Мені було дуже цікаво слухати. Це, звісно, відбувалося під впливм наркотиків, але відчуття інтимності пронизувало нас обох.
2 години
У мене стукали та скрипіли зуби і ніяк не вдавалося сфокусувати зір — очі бігали туди-сюди і часто кліпали повіки. Я нахилилася та зазирнула в очіхлопцеві. Вони були як два бездонних чорних блюдця. Райдужка, і без того темна, тепер зникла зовсім.
— У тебе так само, — сказав він, коли я зачаровано видихнула, що в нього очі як космос. Чи як відро нафти.
3 години
Так ми проговорили, не вилазячи з ковдряного будиночка, майже до одинадцятої години вечора. Мова постійно перебивалася поцілунками — не пристрасними, з язиком і все таке, а просто ніжними цмоками в шию, плечі, руки чи обличчя. І я, і він робили це майже несвідомо, просто тому що відчували потребу в дотиках. І намагалися притиснутися якомога ближче та якомога більшою площею тіла.
Мені хотілося говорити й говорити, питати такі дурні й сентиментальні речі, яких на тверезу голову я б посоромилась. Пізніше я дізналася (страшенна ганьба!), що за цю ніч сказала: «Я тебе кохаю» більше тридцяти семи разів. На тридцять сьомому він збився і махнув рукою.
3 години 40 хвилин
Відчуття в мене пішли на спад. Я боялася, що вся ця інтимність зникне, причому в обох, і не хотіла цього. Тому запропонувала догнатися — з’їсти ті рештки, що в нас лишилися.
Він погодився. Кристалик знову поділили навпіл, знову замотали у серветку і знову запили водою. А тоді повернулися до кімнати і стали чекати.
~•~•~
Але цього разу все було не так райдужно. Минуло рівно півгодини, і хлопця знудило. Я принесла водички, заспокоїла його (бо зблювати після МДМА — річ хоча й неприємна, але поширена, судячи з того, що я читала). Мене також мутило, іноді до горла підступала нудота, але після кількох глибоких вдихів мене відпускало.
Я досі не знаю, чи встигла речовина тоді розчинитися та вступити в контакт із його організмом. Він казав, що сам зрозуміти цього не може. Можливо, ми просто марно змили в унітаз сто міліграмів наркотику.
А можливо, і ні.
5 годин
Коли я набирала на телефоні текст, занотовуючи свої відчуття, пальці так легко і швидко бігали по клавішах, наче павучки чи маленькі гноми. У світлі гірлянди ліве око хлопця здавалося мені якимось дивним шкіряним механізмом. На мить я злякалася, що він робот, але вже за кілька хвилин забула цю думку.
Майже весь вечір я відчувала сексуальне бажання — може, від того, що ми не кохалися вже два дні, може, від кристалів. Але при цьому така тиха, щира розмова здавалася важливішим і більш глибоким контактом. Я не хотіла звертати тему на секс, щоб не порушити рівноваги та всесвітньої ніжності. Як потім виявилося, він не хотів робити того ж самого по тій самій причині.
6 годин 27 хвилин
Протягом усіх шести годин я відчувала дивну важкість у голові. Несильну, але стійку. Зараз вона трохи почала зменшуватися, а очі, коли я їх заплющувала, не хотіли розплющуватися. Схоже, я засинала.
Тоді ми знову увімкнули музику і почали танцювати. Це був вальс. Насправді жоден з нас танцювати вальс не вміє, але ми дуже старалися. Крок назад — приставити ногу — повернутися… Крок праворуч — приставити ногу — повернутися… Крок уперед — приставити ногу — повернутися… Музика пливла в повітрі, і хоч я поставила дуже малу гучність, ми чули її так, як чують море у мушлі.
Спершу ми обіймалися так, як це прийнято, тоді притиснулися одне до одного ближче. Я гладила спину хлопця, він водив рукою мені по талії та спускався все нижче. За кілька хвилин ми усвідомили, що просто стоїмо та цілуємось, а тоді музика стихла і ми так само повільно опустилися на підлогу.
8 годин

У понятті «фізична близькість» тут фігурувало слово «близькість». Фізична приємність була наче посилена в кілька разів. Але тут, на жаль, проявилася одна з негативних якостей речовини — жоден з нас не міг кінчити. Попри це, мені подобався процес, та й хлопцю, гадаю, також. Адже якщо займатися сексом лише заради оргазму, то яка тоді буде різниця між «покохатися» і «подрочити» Тільки й того, що дрочитимеш іншою людиною.
Врешті-решт ми, стомлені, знову вкрилися ковдрами. Важкість у голові майже зникла, дивні візуальні враження — також. Я поставила на зарядку телефон, увімкнула будильник, щоб не проспати роботу. Ми обійнялися і майже миттєво заснули.
За вікном починало світати.

Сервіс: 100 балів. Детальний інструктаж для кладошукачів на менше не заслуговує.
Клад: місце середньої безлюдяності (вночі безпечно, вдень — не так), але знайшовся швидко і не довелося копати землю. Тому 90 балів.
Упаковка: я вже говорила про це. Ізолента дуже сильно пристає до вмісту. 70 балів за умови, що використовуватимете іншу.
Зовнішній вигляд товару: 95 балів. Чистота солі — 84%, тому причина димного кольору кристалу цілком зрозуміла. Запах, який я відчула після розпакування, дуже змінився протягом доби, але так мені навіть більше подобається.
Ефект: судячи з того, що про МДМА каже Вікіпедія, це справді МДМА. Емпатія, любов, ніжність і відвертість, зникнення якихось внутрішніх бар’єрів. Тільки оргазм зникає також, тому 90 балів.
Кристали — 9/10. Це справді чудова штука, аби провести час удвох із дівчиною чи хлопцем.
~•~•~
Я, до речі, згадала, що досі триває , який проводять ось ці панове:



• та
Тому зазначу, що цей репорт бере в ньому участь. А ви, якщо маєте бажання, надсилайте свої відгуки також — там ціла здоровенна купа призів.
От і все.
 
Статус
В этой теме нельзя размещать новые ответы.
Назад
Сверху